Слова Мирослава Бойчука, музика Тараса Житинського
МОЇ ПІСНІ, НЕМОВ ДІВОЧІ КОСИ
(Композиторові Володимиру Домшинському присвячується)
1.
Моє життя, немов дівочі коси,
В які вплелися смуток і любов.
В них тінь ночей і світанкові роси,
В яких тече й моя батьківська кров.
Були
в житті і успіхи й невдачі,
Мінялись місцем друзі й вороги...
Овацій крик і оплески гарячі...
Та вже настав час віддавать борги...
Приспів:
Божа ласка живе в моїм серці.
З нею хочу я жити й творить.
Привідкрию в душі своїй дверці,
Щоб весь світ обійняти й любить.
Я ще гаряче хочу кохати,
Я творю і літаю ввісні...
Дай лиш, Боже, мені дописати
Недописані,
Недописані,
Недописані мною пісні.
2.
Мої пісні, мов польові ромашки,
Що виросли зпід снігу на полях.
Пізнати їх так легко і так важко...
В них вся моя любов і сенс життя.
Я
вірю у добро і Божу ласку,
В безмежну силу музики і слів.
Я вірю щиро у дитячу казку,
В життєву мудрість від моїх батьків.
Приспів.
Божа ласка живе в моїм серці.
З нею хочу я жити й творить.
Привідкрию душі свої дверці,
Щоб весь світ обійняти й любить.
Я ще гаряче хочу кохати,
Я творю і літаю ввісні...
Дай лиш, Боже, комусь дописати
Недописані,
Недописані,
Недописані мною пісні.
Немає коментарів:
Дописати коментар